ДО УВАГИ

ВСІХ, ХТО БАЖАЄ СКЛАСТИ ІСПИТ НА ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ВОЛОДІННЯ ДЕРЖАВНОЮ МОВОЮ

На виконання Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» і Національна комісія  зі стандартів державної мови уклали договір про співпрацю, відповідно до якого в університеті від 04.08.2021 р. розпочато проведення іспитів на визначення рівня володіння державною мовою

«Ти ж філолог! Візьми і напиши простими словами», – часом може почути випускник філологічного факультету. Написати просто – це без зайвих метафоричних вивертів й епітетів в ім’я самих епітетів і метафор. І синонімічних рядів у два поверхи – не треба. Просто – це не банально, а щиро. А щиро – це, коли запитуєш сам себе «А я б таке читав?» і відповідаєш «Так, звісно, але краще оці два-три речення прибрати». Чи навчать цього в університеті? Треба подумати. Натомість сайти філологічних факультетів українських вишів рясніють інформацією, що їхні випускники можуть працювати не лише в закладах освіти, а й журналістами, дикторами та ведучими на радіо і телебаченні, фахівцями мережевих ЗМІ, редакторами і коректорами друкованих видань. Поки інші пропонують – ми вже робимо.

Упродовж трьох днів (11-13 червня) на базі практики та відпочинку спортивно-оздоровчого табору «Гарт» Волинського національного університету імені Лесі Українки проходив Міжнародний науковий симпозіум «Леся Українка: особистість, нація, світ», присвячений 150-річчю від дня народження відомої української письменниці. Близько півтори сотні однодумців із усієї України, а також закордонні учасники з Польщі, Білорусі, Грузії презентували свої наукові напрацювання в галузі літературознавства, мовознавства, культурології, перекладознавства, що безпосередньо стосуються лесезнавчих студій. Частина учасників цього поважного наукового зібрання виступила в режимі онлайн, а найсміливіші приїхали особисто на мальовничі береги озера Світязь. Цікавими науковими розробками поділилися з колегами і доценти кафедри української філології і методики навчання фахових дисциплін з Університету Ушинського Сподарець В.І. «Анатомія зради: психологізм драматичної поеми Лесі Українки «Бояриня», Горіна Ж.Д. «Візуальний антураж TG-стікерів «Вісім подруг Лесі Українки» (на прикладі плакатів ілюстраторки Лесі Мазаник)», Кучерява О.А, Прокопенко Л.І. «Мультиплікаційна і кінематографічна реінтерпретація драми-феєрії «Лісова пісня».

14 – 15 квітня 2021 року на філологічному факультеті Університету Ушинського відбулася Всеукраїнська студентська науково-практична конференція з проблем вищої освіти «Поліаспектність творчості Лесі Українки», присвячена 150-річчю з дня народження поетеси. Цим визначним заходом філологічна спільнота університету вшанувала пам'ять Лесі Українки, творчість якої вивела українську літературу на новий самобутній рівень національної ідентичності.

6 квітня 2021 року на факультеті іноземних мов для студентів 3 курсу була проведена відкрита лекція завідувачки кафедри української та зарубіжної літератур, доктора філологічних наук Надії Вікторівни Сподарець. Тема лекції: «Творчість Франца Кафки як явище літературного модернізму». Професійне спілкування зі слухачами було спрямоване на розкриття типологічно характерних та індивідуально вмотивованих ознак модерністського мислення австрійського письменника.

17 березня 2021 року на філологічному факультеті  Університету Ушинського кафедрою української та зарубіжної літератур було проведено круглий стіл на тему: “Етичні норми академічних взаємовідносин”.  Організатори приват-доцент Яремчук Н.В. та доцент Боєва Е.В. ознайомили здобувачів вищої освіти 2-х курсів філологічного факультету з нормами доброчесності та вимогами до сучасного виконання наукових робіт.

«Цвіт папороті можна дістати, тільки переживши найстрашнішу ніч». Авторські афоризми, глибокі думки з особистого листування Лариси Петрівни насправді давно можна вважати мініатюрною поезією у прозі, що в максимально концентрованій формі передають сутність характеру, жіночого світогляду, життєвої філософії Лесі Українки, занурюють читача в інтимний світ її переживань, зокрема й з приводу конкретних подій у її власному житті. Яскравий художній образ «цвіту папороті», як відомо, родом з українського фольклору та міфології, – символ чогось рідкісного, небувалого, чарівного, магічного, казкового – має не лише численні поетичні конотації, а й біографічний підтекст. Саме так Леся Українка, зокрема, називала свою подругу Ольгу Кобилянську: «Мені здається, що цвіт папороті, якби він був, то був би до Вас подібний» (лист Лесі Українки до Ольги Кобилянської від 26 грудня 1900 р.)