У ході спілкування Євген Іванович представив бачення сучасного стану філософії та соціології, зосередивши увагу на ключових проблемах, які безпосередньо стосуються професійних інтересів здобувачів. Йшлося про взаємодію філософії та соціології у вивченні трансформацій українського суспільства, психологічний вимір соціальних змін та специфіку соціальної амбівалентності, яку він інтерпретує у власних дослідженнях. Особливий інтерес викликала розмова про метод «каузометрії», співавтором якого є Євген Головаха, та його значення для аналізу біографічного досвіду особистості. Учасники зустрічі також мали можливість обговорити новітні наукові публікації, зокрема колективну працю «Стресові стани населення України в контексті війни: досвід соціологічного вивчення» (Київ: Інститут соціології НАН України, 2025), яка стала важливим прикладом інтеграції соціологічного знання у розуміння сучасних кризових процесів. Здобувачі першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності «Менеджмент соціокультурної діяльності» та третього (освітньо-наукового) спеціальності «Філософія» та разом із Гарантами освітніх програм проф. Оленою Лісеєнко та проф. Оксаною Петіновою мали унікальну можливість зустрітися з видатним українським науковцем – доктором філософських наук, професором, членом-кореспондентом НАН України, директором Інституту соціології НАН України Євгеном Головахою.
Здобувачі третього рівня відзначили значення соціологічних підходів у методології філософських досліджень, а студенти-бакалаври оцінили цінність розуміння соціальних механізмів для майбутньої професійної діяльності у сфері управління соціокультурними процесами. Питання, що виникли у ході дискусії, стосувалися як особливостей навчання на освітньо-науковій програмі «Філософія», так і професійних перспектив та працевлаштування випускників освітньо-професійної програми «Менеджмент соціокультурної діяльності».
Активну участь у діалозі взяла студентка Вікторія Фіник, а також аспіранти Ігор Усатюк, Сергій Карастан та Микола Начев.
Подібні зустрічі стали не лише майданчиком для живого діалогу з авторитетним науковцем, але й вагомим елементом професійного зростання. Вони допомагають здобувачам поєднати теоретичні знання з практичним досвідом, зрозуміти роль міждисциплінарних досліджень у сучасній науці та усвідомити значення інтеграції філософського і соціологічного дискурсу для формування цілісного бачення суспільних процесів.