У межах Тижня академічної доброчесності в Університеті Ушинського студенти політологи 3 – 4 курсів під керівництвом С. А. Дмитрашко провели дискусію «Штучний інтелект як ключовий фактор майбутньої світової конкуренції: політичний та освітній виміри». Студентки 4 курсу Катерина ПІСКУН, Ірина ВЛАДИЧЕНКО, студенти 3 курсу Анатолій КАЗЮК, Ольга ПЕШТЄРЄВА, Владислав БАРАНОВ, Марія Ніколаєва-Домбровська цікаво та насичено поринули у світ освіти, технологій та академічної чесності.
О. Пештєрєва розглянула потенціал ШІ у вирішенні складних глобальних проблем, пояснила етичні та безпекові аспекти використання ШІ. Наприклад, для прогнозування зон ризику виникнення конфліктів, адже ШІ може аналізувати соціально-економічні показники та політичну нестабільність, що дозволить завчасне втручання та зменшення негативних наслідків. ШІ здатен аналізувати дані для виявлення та прогнозування спалахів захворювань, розроблення ліків у боротьбі з пандеміями. Спрогнозувала майбутнє застосування ШІ у міжнародних відносинах та підкреслила необхідність розвитку міжнародних стандартів та угод щодо використання ШІ, міжнародної співпраці для розробки ШІ-рішень та відповідальний підхід до впровадження ШІ.
І. Владиченко підкреслила, ШІ може сприяти покращенню комунікації та співпраці між країнами, адже використання автоматизованих платформ для обміну інформацією та координації дій прискорює процеси реагування на міжнародні кризи. У сфері безпеки та дипломатії застосування аналітичних систем дозволить оцінювати ризики та загрози, пов’язані з міжнародними конфліктами, краще підготуватися та вжити необхідних заходів для їх уникнення.
К. Піскун проаналізувала застосування ШІ та вимоги академічної доброчесності, запобігання зловживанню ШІ, оскільки використання генеративного ШІ, автоматизованих рефератів та алгоритмів написання текстів ставить перед освітньою спільнотою нові виклики, пов’язані з неетичним використанням технологій, зокрема з авторством робіт, оригінальністю текстів. Тому запропонувала зберігати баланс між технологічними процесами і збереженням академічної доброчесності. Завдяки ШІ освіта стає адаптивною і ефективною, такі системи як Khan Academy та Coursera вже використовують для персоналізації навчального досвіду.
В. Баранов поміркував над можливостями застосування інструментів ШІ в сучасній освіті та поділився прикладами популярних інструментів ШІ: Grammarly, Midjourney, ChatGPT. До переваг застосування ШІ може бути віднесена персоналізація навчання, що дозволяє покращити навички і вміння, удосконалити знання та зробити більш ефективним застосування здобутих знань у професійній діяльності політологів.
А. Казюк розглянув можливості застосування ШІ у навчанні студентів- політологів та зазначив, що ШІ яскраво демонструє себе у напрямах персоналізованого та адаптованого навчання:
Дискусант – розглядає зі студентами політичні питання з різних точок зору, створюючи симуляції дебатів, що сприяє розвитку критичного та швидкого мислення у різних ситуаціях.
Наставник – дає можливість ознайомитися зі складними концепціями, надає детальні відповіді на запитання, рекомендує додаткові джерела для глибшого розуміння теми.
Напарник у дослідженнях – допомагає в обробці великої кількості інформації, пошуку необхідних матеріалів та джерел.
Завдяки ШІ студенти-політологи можуть використовувати автоматизовані системи для аналізу великих даних, прогнозування політичних процесів та дослідження громадської думки. Наприклад, сучасні можливості ШІ дозволяють аналізувати соціальні мережі, визначати основні тенденції в політичному дискурсі та прогнозувати можливі результати виборів.
Дискусія пройшла цікаво, аргументовано та творчо, тим самим засвідчивши, що формулювання ідей, аналіз даних, наукові висновки, академічна чесність – це територія людського інтелекту.
