До ювілею завідувача кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського, доктора філологічних наук, професора Т. М. Корольової

Більш п’ятдесяти років тому розпочалась наукова діяльність професора Тетяни Михайлівни Корольової. Вибір сфери наукової діяльності був визначений активним розвитком філологічної науки і необхідністю розробки нових мовленнєвих технологій у галузі мовознавства. Одним з основних факторів, що визначив напрям наукової діяльності Т. М. Корольової насамперед було впровадження комп’ютерних методів дослідження в гуманітарних галузях науки.

Основні напрями наукових досліджень професора Т. М. Корольової охоплюють широке коло сучасних проблем мовознавства і перекладознавства. А саме:

• Синергізм лінгвістичних засобів передачі модальних відношень у неблизько споріднених мовах.
• Експериментальне дослідження лінгвістичних типологічно спільних та мовних характеристик дискурсу германських, слов’янських та східних мов.
• Розробка лінгвістичного забезпечення комп’ютерних, навчальних та прикладних програм з перекладу тощо.
• Систематизація існуючих підходів до адекватного перекладу різноманітних типів дискурсу у неблизько споріднених мовах.

Одним з найважливіших наукових досягнень професора Т. М. Корольової є фундаментальне наукове дослідження проблеми синергізму лінгвістичних засобів передачі модальних відношень в англійській, китайській та українській мовах, що дозволяє кожному з компонентів мовної системи зберегти власні характеристики та протистояти впливу ентропії середовища. Найбільш значущим у цьому аспекті є питання системності взаємодії просодичної складової передачі модальності з немодальними функціями просодії. Через існування в сучасному мовознавстві несистематизованих і часто суперечливих даних про відсутність семантичної інформації окремих інтонаційних моделей, що вивчалися поза зв'язком з конситуативними умовами їх функціонування, дослідження Т. М. Корольової є вагомим внеском у трактуванні фонологічно значущих одиниць у семантиці комунікативної поведінки.

У наукових роботах ювіляра (1974-2021) досліджено особливості взаємодії різнопланових лінгвістичних засобів у процесі комунікації; доведено, що такі універсальні мовні явища, як полісемія, синонімія, антонімія та ін., певним чином властиві фонетичним одиницям мови, що є свідченням ізоморфізму просодичних та лексико-граматичних  засобів плану вираження.

У подальших роботах Т. М. Корольової (1990-2010) років з’ясовано, що факт порушення інваріантності інтонаційних моделей у реальних мовних актах часто буває хибно витлумачений як доказ відсутності в інтонації значеннєвої функції; доведено, що ізольована інтонаційна конструкція не може бути однозначно співвіднесеною з певною семіологічною одиницею; ґрунтовна систематизація механізмів взаємодії модальної функцїї інтонації з іншими просодичними функціями довела типологічно спільний характер цього феномену в мовах-компаративах. Зазначимо, що новітній підхід професора Т. М. Корольової до проблеми взаємодії компонентів просодії в межах аналізу «від значення до форми» у сфері модальної інтонації відкрив нові перспективи в дискурсології, адже до отримання цього результату                  Т. М. Корольовою усі інтонаційні функції розглядались фонетистами автономно.

Ще одним важливим науковим досягненням професора Т. М. Корольової, отриманим у результаті зіставлення експериментальних показників ступеня дистинктивності просодичних ознак фраз є твердження про відсутність суворої залежності інтонаційного оформлення висловлювань від їхнього комунікативного типу. Науковцем було доведено, що визначальним при виборі способу інтонаційного оформлення для кожного комунікативного типу стає те модальне значення, яке закладено в конкретній комунікативній конситуації. Результати даного дослідження викладено в чисельних публікаціях, однією з яких є монографія  «Інтонація модальних відношень в мовленні» (1989).

Ще одним з важливих напрямів наукових розвідок Т. М. Корольової є експериментальне дослідження лінгвістичних характеристик різноманітних типів дискурсу з метою встановлення типологічно спільних та конкретно мовних особливостей їхнього функціонування (на матеріалі англійської, китайської, української мов). У 2015 році було видано підручник «Офіційно-діловий дискурс. Актуальні проблеми дискурсології», у 2016 році колективну монографію «Modern discourse typology», співавтором та відповідальним редактором яких була Т. М. Корольова. У представлених роботах було досліджено різноманітні типи дискурсу (академічний, військовий, офіційно-діловий, політичний, судовий, художній) та надано характеристики комплексної реалізації різнорівневих мовних засобів (експліцитних та імпліцитних) у передачі змісту дискурсу в комунікації. Автором було доведено універсальність механізму взаємодії лінгвістичних засобів при актуалізації певного типу дискурсу в різних лінгвокультурах. Зазначено, що дискурсивний простір розглядається як континуум, в якому окремі типи дискурсу перетинаються, переходячи з одного в інший.

У прикладному аспекті експериментально обґрунтоване зіставлення типологічно спільних та узуальних особливостей інтонаційного оформлення висловлювань у неблизько споріднених мовах має суттєве значення як для практики прогнозування та запобігання інтерференції в просодичному оформленні іноземної мови, так і в теоретичному відношенні з огляду типології рідної та іноземної мов.

Результати наукових досліджень з проблем дискурсології, що були представлені на спеціалізованій вченій раді, яку очолювала Т. М. Корольова (2006-2019), є вагомою складовою в розвитку наукового прогресу сучасного мовознавства в Україні.

 

Ще одним з перспективних напрямів сучасної лінгвістики є розробка лінгвістичного забезпечення комп’ютерних програм, в якому плідно працює ювіляр. У роботах Тетяни Корольової досліджуються такі аспекти цього напряму прикладної лінгвістики, як особливості автоматизованого перекладу (2013), перспективи розвитку машинного перекладу (2017), проблеми постредагування при машинному перекладі (2020), когезія та когерентність у текстах машинного перекладу (2017), локалізація у машинному перекладі (2021) та багато інших актуальних для сучасного мовознавства питань. Крім того наукова спільнота отримала можливість ознайомитись з дослідженням проблеми конструювання критеріальної моделі інтонації модальності  (2020), що є певним внеском у сферу автоматизованої обробки мовленнєвих сигналів.  

Втілення результатів емпіричного вивчення проблем машинного перекладу знайшло відображення у вдосконаленні навчальних програм з лінгвістики (2015-2021) та прикладних програм з перекладу (2019).

 

Дослідження особливостей вживання перекладознавчих технологій при роботі з різноманітними типами дискурсу і різними видами перекладу  - це той новий науковий напрям в мовознавстві, який отримав розвиток  протягом останніх 20 років. У цьому аспекті з позицій комунікативного підходу до перекладу професором Т. М. Корольовою детально було проаналізовано особливості усного та писемного, послідовного та синхронного видів перекладу; окреслено проблеми перекладу окремих одиниць (зокрема, термінів, порівнянь, ідеонімів, топонімів та ін.) в англо-українській мовній парі; систематизовано підходи до трактування поняття «стратегії здійснення перекладацької діяльності»; запропоновано ефективні шляхи реалізації перекладацьких стратегій за допомогою тактик, що у свою чергу актуалізуються за рахунок перекладацьких операцій (прийомів).

Результати дослідження Т. М. Корольової з проблем дескриптивного перекладознавства висвітлені в публікаціях 2006 - 2021 років, зокрема в монографії «Особливості перекладу документів ЮНЕСКО із захисту прав на освіту» (2020). Той факт, що вищезазначені дослідження здійснювались на різноманітних типах дискурсу та матеріалі неспоріднених мов має особливо вагоме  значення для типологічного і зіставного мовознавства.

Різноманітною є науково-організаційна робота професора                                 Т. М. Корольової. Цей науковець є головним редактором фахового збірника наукових праць серії «Лінгвістичні науки», у якому публікують результати своїх досліджень лінгвісти України та зарубіжжя; головою спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських дисертацій зі спеціальностей загальне мовознавство та перекладознавство; членом спеціалізованої вченої ради з захисту докторських дисертацій з педагогічних наук Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського; завідувачем кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Університету Ушинського (праці членів кафедри, що очолюється                            Т. М. Корольовою, представлені в міжнародних базах  «Web of Science» та «Scopus»); завідувачем лабораторії сучасних мовленнєвих технологій; організатором щорічної міжнародної конференції «Актуальні проблеми філології і професійної підготовки фахівців у полікультурному просторі», яка проводиться з 2006 року по т.ч. (матеріали доповідей містять як досягнення провідних науковців, так й студентів ЗВО України та зарубіжжя), головою секції (з 2006 року) теоретичної та прикладної лінгвістики Південного наукового центру НАН України і МОН України.

Наукові публікації Т. М. Корольової складають близько 250 робіт, у тому числі монографії енциклопедичного характеру, зокрема монографії «Інтонація модальності мовлення» (1989), «English Phonetics” (2006, 2021), «Переклад документів ЮНЕСКО з проблем освіти» (2020), що гармонійно відображають новітні підходи до проблем системності мов та методології  їхнього аналізу.

У монографіях останніх років ґрунтовно висвітлено сучасні досягнення філології та їх використання при розробці перспективних інформаційних систем. Зокрема, в монографії «Modern discourse typology” (2016) експериментально доведено залежність структурно-семантичних особливостей дискурсу від його прагматичної орієнтованості, зазначено типологічно спільні та диференційно відмінні риси різноманітних типів дискурсу на матеріалі неблизько споріднених мов.

Значний науковий потенціал Т. М. Корольової став базою для організації в Південноукраїнському національному педагогічному університеті нової кафедри та забезпечення високоякісної підготовки фахівців у сфері перекладознавства. Наукова школа Т. М. Корольової «Експериментальне дослідження лінгвістичних характеристик та моделювання структури сучасного дискурсу», що заснована в 1991 році (а це більше 20 кандидатів наук) визнана в Україні та інших державах.

За вагомі наукові здобутки, значний особистий внесок у розвиток вітчизняної освіти і науки професор Т. М. Корольова має почесні відзнаки голови Одеської обласної державної адміністрації (2007, 2011), нагороду від Південного наукового центру НАН України і МОН України (2008), нагороду від МОН України (2016).

Засідання спеціалізованої вченої ради К.41.053.05 з захисту кандидатських дисертацій зі спеціальностей 10.02.16-перекладознавство та 10.02.15 – загальне мовознавство (2012).

Учасники Міжнародної конференції з проблем філології, що щорічно відбувається в Університеті Ушинського з 2006 року (2016).

  Вищезазначене свідчить про те, що професор Т. М. Корольова своїм науковим внеском і організаційною діяльністю сприяє зміцненню авторитету української наукової школи в галузі світового мовознавства.

Проректор з міжнародних зв’язків

та науково-педагогічної роботи комплексу

Державного закладу «Південноукраїнський

національний педагогічний університет

 імені К. Д. Ушинського»

І. В. Ступак